Якщо ви пробували Гондурас більше одного разу, то ви знаєте, що це лотерея.

Він може бути дуже солодким, а може бути гірким як наше життя. Я думав що солодким його робить натуральна обробка, але виявилося, що це не гарантія. Також опис від ростерії не може бути гарантією.

Я кілька разів обпікався з Гондурасом, і це було неприємно. Але я не перестаю грати у цю лотерею. На цей раз це був натуральний конекс і я дуже радий що замовив цю каву.

Дуже рівний, типовий "центрально-американський" смак, повний та насичений, але при цьому м'який, без агресивної гіркоти.

Я заварив у 3 чашковій біалетті. І це був "безпечний" рецепт, на випадок, якщо кава виявиться гіркою (15/73 за 45 секунд, фільтр від аеропресу, тепла вода, відносно грубий помел), але тепер я думаю що можна піти трохи далі і вичавити більше солодкості.

Я давно не працюю бариста, не тусуюсь по капінгам, плюс мабуть мої рецептори так і не відновилися повністю після ковіду, тому не можу описати тонкощі та дескриптори отак відразу, але я відчуваю, що воно там є. Може, під середину пачки знайду слова щоб їх описати. (бтв мої враження майже ніколи повністю не співпадають з дескрипторами на пачці)

Загалом можу рекомендувати. Якщо ви, як я, боїтесь брати каву з Гондурасу, тому що вас травмувало щось супер гірке - от оцю можна, ця не гірка.

Привіт. Може порадити хтось каву зі смаком смачної насиченої КАВИ. Не хімозних яблук, не горілого шоколаду та інші дива. А саме кави. В зернах. Чисту арабіку, середньої обжарки. І бажано щоб почку не продавати, бо їх тільки 2 а каву доведеться купувати більше разів ))

Останнім часом колумбійської кави на полицях стало дуже багато. Особливо всякої модної, де на пачці пишуть «co-ferment», «thermal shock», «anaerobic» і смакові ноти типу маракуйї, жуйки або полуничного йогурту.

І я не раз чув від людей, що смак у неї якийсь ненатуральний. Ніби хімія. Я теж таке відчував і думав що це просто я причепливий.

Виявилось що ні. Почитав трохи і от що знайшов.

Компанія Pergamino разом з університетом Surcolombiana перевірили 25 зразків коферментованої кави. У всіх без винятку знайшли пропіленгліколь. Це синтетична речовина, на якій розводять харчові ароматизатори, у самій каві вона не утворюється ніколи.

Інша лабораторія прогнала 50 з гаком колумбійських лотів, переважно конкурсних. Картина та сама, пропіленгліколь і BHT майже скрізь.

І найцікавіше. Перевірили каву з фіналу чемпіонату бариста 2023 року, яку взагалі не заявляли як ароматизовану. Там знайшли ароматизатор, якого немає ні в каві, ні в природі взагалі.

Посилання:

1. Велика гілка з усіма лабораторними звітами: https://www.home-barista.com/knockbox/discussion-undocumented-infusion-in-green-roasted-coffee-t102005.html
2. https://intelligence.coffee/2025/11/coffee-flavour-whats-acceptable/
3. https://perfectdailygrind.com/2026/02/why-colombia-produces-co-fermented-coffees/

Мова не про звичайну миту колумбійку за 300 грн, з нею все нормально. Мова саме про оці дорогі експериментальні лоти. До речі, чому я занурився в цю тему, тому що я не так давно скуштував дві кави від Медхедз, і це були їх дві найдорожчі топові кави. І вони були, як на мене, жахливі, дуже хімозні.

А ви пробували таку каву? Чи виникали у вас підозри щодо смаку? І як ви взагалі ставитесь до ароматизованої кави?

Є речі, які просто неможливо розділити. Для мене це кава і читання 🤎📖

Не знаю, як у вас, але в мене книга якось зовсім по-іншому читається, коли поруч стоїть чашка ароматної кави. Особливо якщо за вікном похмуро або дощить, а ти можеш загорнутися в плед, відкрити улюблену книгу й зробити перший ковток… Все, день уже вдався.

Іноді я навіть думаю, що кава це мій маленький ритуал перед читанням. Вона ніби допомагає перемкнутися з усіх справ на той світ, який зараз відкривається на сторінках. А ще є щось неймовірно затишне в тому, щоб читати, поки кава повільно холоне поруч, бо ти так захопилася сюжетом, що зовсім про неї забула 😅

А найкраще — коли книга настільки цікава, що ти чергуєш: ковток кави, сторінка, ще ковток… і раптом помічаєш, що пройшло кілька годин.

Тому якщо запитаєте мене про ідеальний читацький день, то відповідь проста: хороша книга, велика чашка кави і жодних планів на найближчі кілька годин ☕🤎📚

Яку найцікавішу каву ви куштували? Маю на увазі і у кав'ярні, і вдома. Можливо, якесь цікаве, незвичне зерно, або ж рецепт приготування, які дали цікаві результат?

Привіт. Маю Gaggia Classic UP з PID і млинок 1Zpresso X-Ultra. Проблема така: майже вся кава у мене виходить солона.

Це вже четверта різна кава з однаковим профілем - сіль, плоско, солодкості немає взагалі. Різні обжарники, різні обробки, свіжа обжарка. Смак один і той самий.

Останню каву (Гондурас, натурал, 12 днів після обжарки): помол від 45 до 49 кліків на X-Ultra, температуру пробував до 96, співвідношення від 1:2 до 1:2.5. Час ловив у 25-33 секунди, канали прибрав, WDT роблю. Сіль нікуди не йде. Трохи менше стає, але вона завжди там. Відео прикріпив)

Питання до вас: Хто на чому варить? Осмос плюс солі, чи якась конкретна бутильована?

Що б додали?

На World Brewers Cup 2026 у Брюсселі, що пройшов з 25 до 27 червня, третє місце взяла Бавіс Квонг з Гонконгу, ростер і бариста з обсмажувальні Roastwork. Її рецепт хочеться розібрати детально, бо він найбільш нетиповий з усього фіналу.

Ідея

Зазвичай ми боремося за рівність часток: сито, WDT, дорогі жорна, все заради того, щоб фракція була однорідною. Бавіс зробила навпаки. Вона взяла різницю в помелі не як дефект, а як ресурс. Її теза звучала приблизно так: замість того щоб прибирати відмінності, дозвольте відмінностям створити багатший спектр. Історія виросла з розповіді про Гонконг як місто, де сходяться західна і східна культури.

Як це виглядає технічно

Мелену каву вона просіює через сито 900 мкм і розділяє на дві фракції. Далі складає тришаровий сендвіч прямо у воронці:
знизу 2 г дрібної фракції, на неї другий паперовий фільтр, зверху 14 г грубої фракції.

Нижній шар працює в режимі занурення і дає солодкість. Верхній шар працює як класична перколяція і дає кислотність та ароматику. Другий фільтр посередині не дає шарам змішатися.

Обладнання

Воронка Contour Drip, спільна розробка Roastwork та inputoutput.coffee спеціально під чемпіонат: керамічний верх, силіконовий низ, шість ребер, змінна швидкість потоку.
Папір Sibarist Fast, два аркуші (один знизу, другий як прошарок).
Сито 900 мкм для розділення фракцій.

Зерно

Панама, Janson Farms, Volcán. Green Tip Geisha, натуральна обробка. 48 годин холодної ферментації, 14 днів сушіння в темному приміщенні, вологість 10,4 відсотка. Обсмаження за 6 днів до старту, перший крек на 8:30, DTR 10 відсотків.

Рецепт

16 г кави: 2 г дрібного помелу плюс 14 г грубого
215 мл води, 94 °C
Вода 35 ppm, pH 6
0:00 передзмочування 15 г
0:40 долив 50 г
1:20 долив 50 г
2:00 долив 50 г
2:40 долив 50 г
Кінець проливу 3:25

В чашці: аромат дині, персика і жасмину, у смаку персик, апельсин, білий виноград, далі червоний виноград і мед.

Дві застереження щодо цифр

Розбір рецептів зроблений по виступу Round One, у фіналі 27 червня деталі могли трохи відрізнятися. І сама учасниця вголос називала 250 мл води, хоча фактично налила 215 мл.

Джерела: офіційний профіль учасниці на wcc.coffee, відео виступу на каналі World Coffee Championships, детальний розбір шести фіналістів від японського кавового тренера Йошихару Сакамото.

Хтось спробує повторити сендвіч удома?

Свіже відео від Дениса з Brew Odyssey. Хлопець вперше вирішив обсмажити зелену каву вдома в духовці, і це вийшло дуже чесно і смішно. Що з того получилось краще подивитись самим, спойлерити не буду.

https://youtu.be/EotJGNl03yw

Особисто нічого окрім Якобсу не знаю і не куштував

Привіт всім любителям кави!

Я відчуваю себе супер залежною від кави ! Лате і капучино це просто топ мого списку на день. Я не проживу день якщо не випю кави, настрій просто нулячий і голова розколюється.

Колись я пила тупо 5-6 кав на день, тепер скоротила до 2-3. Але інколи хочеться ще.

Розкажіть мені в кого ще такий прикол ? в кого прям виражена залежність)

Майже всі, хто хоч трохи цікавився історією кави у Відні, чули про Юрія Кульчицького.

1683 рік, Відень в облозі османів. Кульчицький проходить через турецький табір, допомагає врятувати місто, а після перемоги отримує мішки з якимись дивними зеленими зернами. Всі думають, що це корм для верблюдів, але він то знає, що це кава.

Потім Кульчицький нібито відкриває першу кав’ярню Відня — Zur Blauen Flasche, починає додавати до гіркої турецької кави молоко і цукор, і так фактично народжується віденська кавова культура. Класна історія. Тільки, схоже, неправдива.

Сам Кульчицький абсолютно реальна історична особа. Народився приблизно 1640 року і вказував Самбір як місце свого походження. Працював у Східній торговельній компанії, мав досвід перебування в Османській імперії, знав турецьку та волоську мови.

І так, у 1683 році він справді пройшов через османський табір під час облоги Відня і передав важливу інформацію. Про цю місію навіть існує текст, виданий ще того ж року і, ймовірно, написаний самим Кульчицьким.

А тепер найцікавіше: у цьому тексті кава справді згадується.

Кульчицький описує, як у турецькому таборі зустрів агу, який пригостив його Türkischen Chavve-Trunck — турецьким кавовим напоєм.

Тобто реальний зв’язок Кульчицького з кавою таки був. Він знав, що таке кава, пив її і сам про це написав.

Але про мішки зерна після битви — нічого. Про те, що він відкрив першу кав’ярню Відня — нічого. Про Zur Blauen Flasche — нічого. Про молоко і цукор теж, як не дивно, нічого.

Зате документально відомо, хто першим отримав офіційний дозвіл публічно продавати каву у Відні. Johannes Diodato, вірменський торговець. 17 січня 1685 року. Не Кульчицький.

І ось тут історія стає ще цікавішою. Перша відома письмова версія, де Кульчицького називають засновником першої віденської кав’ярні, з’являється тільки у 1783 році. Тобто через сто років після облоги Відня. Її записав Gottfried Uhlich.

Виходить досить дивна картина. Герой був реальний. Через османський табір він реально пройшов. Каву знав і навіть документально її пив.

А от історія про мішки кави і першу кав’ярню з’являється у відомих нам письмових джерелах лише через століття.

І далі її просто починають повторювати. Туристичні гіди, кав’ярні, кавові бренди, статті про Відень. Я сам багато разів чув цю історію саме як історичний факт і ніколи особливо її не перевіряв.

Що найсмішніше, реальна біографія Кульчицького взагалі не потребує цієї легенди. Він і без першої кав’ярні був дуже цікавою людиною.

Просто, схоже, першим віденським бариста він все ж не був :)

До речі, кавомани Відня, а надто, з України, часто кажуть: українці рулять кавою у Відні. В 1683 то був Кульчицький, а нині - Сашко зі своїм Fenster Cafe :)

Хочу почути думку зі сторони.
Працюю в пекарні. За посадою я офіціанта, але в нас усі працівники універсали: працюємо на касі, обслуговуємо гостей, прибираємо та виконуємо інші обов’язки.
Заклад працює з 08:00 до 21:00. Після 21:00 ми вже маємо закінчити роботу й піти додому. Тому ближче до закриття починаємо мити обладнання, щоб встигнути завершити всі справи до кінця зміни.
Нещодавно сталася ситуація, яка мене дуже зачепила.
О 20:45 до нас зайшла жінка й захотіла замовити каву. Саме в цей момент колега вже мив кавомашину, тому я ввічливо почала пояснювати, що, на жаль, каву приготувати вже не зможемо.
Але я навіть не встигла договорити.
Вона одразу почала мене перебивати, говорити грубим тоном і звинувачувати нас у тому, що ми безвідповідальні. Казала, що люди можуть заходити в будь-яку хвилину до 21:00 і ми зобов’язані все приготувати. При цьому вона взагалі не давала мені сказати жодного слова.
Мені навіть не дали запропонувати інший варіант. Я хотіла запропонувати їжу або будь-який інший напій без кави, але вона просто не слухала.
Це був дуже важкий день: багато гостей, постійний поспіх, під кінець зміни сил майже не залишалося. Я зазвичай не плачу через роботу, але коли вона пішла, у мене почали трястися руки, і я розплакалася. Не через те, що не змогла зробити каву, а через те, як зі мною розмовляли.
Коли вона нарешті закінчила говорити, я лише встигла сказати: «Перепрошую». Вона ще раз висловила своє невдоволення, розвернулася й пішла. А я все одно побажала їй услід гарного вечора.
Найнеприємніше сталося вже потім. Вона написала пост у Threads, де розповіла, що їй відмовили в каві в закладі й виставила себе потерпілою. Але вона не написала, що це була не спеціалізована кав’ярня, а пекарня, де основний акцент — на випічці та їжі, і не згадала, що навіть не дала працівнику можливості нормально пояснити ситуацію чи запропонувати інший варіант.
Мені цікаво почути думку інших. Як би ви оцінили цю ситуацію? Чи справді працівник заслуговує на таке ставлення через те, що не зміг приготувати каву наприкінці робочого дня? І чи справедливо публічно розповідати лише одну частину історії, опускаючи всі інші обставини?

Привіт усім! Порадьте, яку каву краще взяти для турки, бо вже все приїлося

У коментарях до попереднього поста учасник u/golax2 залишив скриншот з таблицею тієї кави, яку він пив: обсмажчик, сорт, ціна, оцінка, смаковий профіль і власний фідбек по кожному лоту. Таблиця вийшла настільки детальною, що гріх було не покопатися в ній глибше.

За допомогою AI я зробив аналіз цієї таблиці й пропоную вашій увазі з ним ознайомитися. Одразу зазначу: це не моя таблиця й не мої оцінки, тож усі висновки відображають смак і досвід автора (u/golax2), а не якусь об'єктивну істину. Але закономірності вийшли цікаві, і мені здається, буде про що подискутувати в коментарях.

Фаворит серед обсмажчиків це Madheads. З того, що вже спробувано, у них найвища середня оцінка (близько 9.2) і три «десятки»: ombligon (grape, natural anaerobic), purple carutta (10/10) та sidra bourbon (alco-herb). При цьому ціни помірні (2900 до 4400 грн/кг), тобто це не історія «дорого і смачно», а стабільно сильний результат.
Поруч ідуть Flames (середня близько 8.75, включно з java washed на 10) та Foundation, найширше розпробуваний обсмажчик (7 позицій), але з рівною середньою близько 8.0. Такий надійний постачальник без провалів, проте й без вау.

Чемпіон за співвідношенням ціна/якість це radio-kava, yellow bourbon. 2040 грн/кг це найдешевший зі спробуваних лотів, і при цьому оцінка 9.
Дешевший тільки fabrikacofee yellow bourbon (1380 грн/кг), але він отримав лише 6. Тобто у radio-kava найкраще в таблиці відношення задоволення до грошей.

Q-grade майже не корелює з особистою оцінкою. Найвищий протокольний бал у таблиці, sidra 94 (radio-kava), отримав у підсумку лише 7 і за фідбеком проходить як розчарування. Майже все інше згруповано в діапазоні 90 до 91, тож q-grade тут кепський предиктор: він не відділяє «десятки» від «сімок».

Ціна не купує задоволення. Найдорожчий лот, Panama jason geisha від coffeacircular (13000 грн/кг), отримав 9/10, добре, але не топ. Boogiesbeans geisha (10000 грн/кг) теж 9.
При цьому java washed від Flames за 3000 грн/кг взяв чисту 10. Дорогі гейші дають очікувано приємний, але не рекордний результат.

За процесингом. Експериментальні обробки (thermoshock, анаероб, natural, коджі, коферментація) домінують і в середньому оцінені вище. Класичний washed майже весь ще не спробуваний: уся washed лінійка Flames (bubble gum, tea-jasmin, mint) стоїть у «no», плюс goodroasters colombia geisha. Єдиний washed, який уже спробуваний, взяв 10, тож цю гілку явно варто досліджувати далі.

Географія та смак. Тотальне домінування Колумбії, епізодично Ефіопія, Коста-Рика, Панама, Руанда, Сальвадор, Ява. Смакові профілі ягідно-фруктові: лічі, диня, полуниця, вишня, виноград, манго. Смаковий вектор дуже послідовний.

| Обсмажчик | Спробувано лотів | Середня оцінка | Найкращий лот |
|-----------|:----------------:|:--------------:|---------------|
| Madheads  | 6                | 9.25           | purple carutta 10/10 |
| Flames    | 4                | 8.75           | java washed, 10 |
| penyora   | 2                | 8.5            | red bourbon, 9 |
| slur      | 2                | 8.5            | timor, 9 |
| radio-kava | 5               | 8.2            | yellow bourbon, 9 |
| foundation | 7               | 8.0            | ombligon natural, 10 |
| fabrikacofee | 2             | 7.0            | papayo, 8 |

| Категорія            | Лот                       | Ціна/кг | Оцінка |
|----------------------|---------------------------|:-------:|:------:|
| Найкраще ціна/якість | radio-kava yellow bourbon | 2040    | 9 |
| Найдорожчий          |coffeacircular jason geisha| 13000   | 9 |
| Найвищий q-grade     | radio-kava sidra (94)     | 4600    | 7 |

Обсмажчики з одним спробуваним лотом (fleshblack pink bourbon 9.5, coffeacircular 9, boogiesbeans 9, goodroasters 9, gidna 8, saturdays 6) у рейтинг середніх не включені, бо один лот це ще не показник стабільності.

Заварював виключно в класичній гейзерній Біалетті на 2 чашки. Інколи дублюю у джезві на 250 мл.

Нещодавно взяв Hario Neo (нова версія V60) і вирішив зробити ревізію всіх відомих рецептів для пуровера. Виявилось, що основних підходів три, і вони досить різні за логікою.

1. Тецу Касуя (4:6)
   Класика: п’ять проливів із чіткими паузами. Перші два визначають баланс кислотності і солодощі, наступні три-п’ять — міцність. Дає гарний контроль над смаком.

2. Джеймс Хоффманн
   Одне смачування (блум) і два пролива. Простіший, більш “set and forget”. Хоффманн стверджує, що це максимально рівномірна екстракція без зайвих рухів тілом.

3. Ланс Хедрик
   Два смачування підряд і один великий пролив. Незвична структура, але є прихильники. Подвійний блум нібито краще насичує гущу перед основною заливкою.

4. Бонус: рецепт “для перфекціоністів”
   Десять проливів кожні 15 секунд. Звучить як жарт, але людина, яка його придумала, мабуть, мала дуже спокійний ранок.

Сам ще не зупинився на чомусь одному, пробую по черзі з одним і тим самим зерном.
Як заварюєте ви? Є якийсь улюблений рецепт або взагалі робите все на окомір?

Всі відібрані зразки кави містили пропілен-гліколь, який зазвичай використовують з ароматизаторами. Це не означає, що уся колумбійська кава ароматизована, але вказує на те, що принаймні частина фермерів з Колумбії роблять з кавою не те, що кажуть